Щодо заборони спалювання сухої рослинності та її залишків
З приходом осені жителі сіл, селищ та міст традиційно починають прибирати сміття, опале листя і суху траву з присадибних і дворових територій, городів і парків і спалювати все це у вогнищах.
Щорічно напередодні осінньо-зимового періоду зі сторінок газет та з екранів телевізорів лікарі та екологи не втомлюються повторювати про шкоду, яку завдає навколишньому середовищу, атмосфері, а в першу чергу здоров’ю людини, спалювання опалого листя.
Науково доведено, що забруднення повітря від таких багать набагато сильніше, ніж від промислових викидів та викидів автомобільного транспорту. Наприклад, тонна тліючого листя виділяє близько 30 кг оксиду вуглецю, година знаходження біля багаття з опалого листя дорівнює п’ятигодинному перебуванню на автомагістралі.
Як відзначають експерти, в диму міститься безліч токсичних сполук, так як листя вбирають з атмосфери всі викиди. А при спалюванні листя виділяється одне з найбільш токсичних синтетичних сполук – діоксин. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. Разом з димом у повітря потрапляють пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами протягом року.
Крім того, у вогнищах також горять тверді побутові відходи, полімерні матеріали, які є найсильнішими алергенами, що погіршує стан екології При горінні гуми утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання. У димі опалого листя високий вміст сполук свинцю, ртуті, і окису вуглецю, сірчистого ангідриду, сажи, оксиду азоту, бензапірену, вуглеводнів та інших важких металів.
В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатний викликати у людини ракові захворювання. Подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатний протистояти збудникам захворювань. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні рослинності. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яку люди рясно рятують від колорадського жука шляхом розпилення отрути.
Кременчуцьке районне управління ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області нагадує, що спалювання листя на подвір’ях є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану у населених пунктах. Зокрема, багато людей мають алергію на дим, тому з початком осені суттєво зростає захворюваність.
За доведеними даними, крім безпосередньої шкоди людському здоров’ю, спалювання рослинних залишків представляє істотну загрозу природі: з листям згорають зимуючі корисні комахи; руйнується ґрунтовий покрив, відбувається збіднення ґрунту; знищується насіння і коріння трав’янистих рослин; пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння; в 2-4 рази зростає промерзання ґрунту.
Крім того, виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки; зростає загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків; погіршується видимість на дорогах, збільшується частота ДТП.
Вдихання чадного газу може призвести до головного болю, втрати свідомості, загострення респіраторних захворювань. Найбільш вразливими до дії диму є діти, люди похилого віку і ті, хто страждає захворюваннями серця або легенів.
Особливо важко доводиться людям, що страждають на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Як зазначають лікарі, за останнє десятиріччя зросла кількість алергіків постраждалих від виділення токсичних речовин, що містяться в димі від вогнищ.
Дихати димом з дня на день мало кому приємно, тому єдиний вихід – не палити підвищувати свідомість населення, щодо шкідливості диму. Кожен з нас має законне право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище, що гарантує стаття 50 Конституції України.
Згідно з чинним законодавством , ст.20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.27 Закону України «Про рослинний світ», забороняється випалювання сухої рослинності або її залишків. Відповідно до ст.77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинністю або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища,-
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб – від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Є і інші відповідні законодавчі та нормативні заборони. Місцеві органи влади всіх рівнів можуть приймати додаткові рішення щодо неприпустимості розведення багать.
Інформацію підготував
в.о.начальника
Кременчуцького районного управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Полтавській області Володимир БАРЧУК
