Історія Козельщини

Козе́льщина — селище міського типу Полтавської області, районний центр. Розташована за 77 км від Полтави (автошлях E584, з яким збігається  М22), є залізнична станція. 4,5 тис. жителів (2001 р.).

Заснована на початку 18 століття. У 1718 р. полтавський полковник І.Черняк видав універсал на наказне сотництво в Кобеляцькій сотні Полтавського полку П. С. Козельському, який і заснував на землях, що належали сотні, поселення. До 1764 р. віднесена до Кобеляцької роти Дніпровського пікінерського полку Катерининської провінціїНоворосійської губернії, з 1775 до 1783 р. — до Новосанжарсього повіту тієї ж губернії, пізніше — Олексопольського, потім — Полтавського повіту Катеринославського намісництва; з 1796 р. — до Малоросійської губернії.
З утворенням 1802 р. Полтавської губернії Козельщина відійшла до неї, 1803 р. — у складі новоствореного Кобеляцького повіту. Певний вплив на розвиток села мало завершення у 1870 р. будівництва залізничної колії. Радянську владу встановлено в січні 1918 р. З 7 березня 1923 р. Козельщина віднесена до Бригадирівського району Кременчуцького округу, тривалий час була райцентром.

З лютого 1932 р. до вересня 1937 р. Козельщина входила до складу Харківської області (26.04.1933 р. Бригадирівський район перейменовано на Козельщинський), з вересня 1937 р. — у складі Полтавської області. З 25.10.1938 р. Козельщина — селище міського типу. Восени 1939 р. тут було створено тимчасовий табір для польських військовополонених, що розміщувався за 500 м. від залізничної станції і діяв до початку 1940 року. Комендантом табору був старший лейтенант Соколов В. Л., комісар - капітан Акуленко Ф. С. Вже в листопаді 1939 р. почався обмін польськими полоненими між СРСР та Третім Рейхом, чим скористався і тому вижив відомий у подальшому польський підпільник, емігрант-публіцист Ян Карський.При тому, що жодного випадку смерті серед ув'язнених у таборі не зафіксовано, біля 2,5 тисяч з них було направлено до спеціальних таборів для польських військовополонених у Старобільську таОсташкові - головним чином офіцерів, більшість з яких невдовзі була розстріляна. Всього за час існування табору через нього пройшло близько 6 тис. осіб. 30 вересня 2013 р. в честь ув'язнених була відкрита меморіальна таблиця.

Серед пам'яток Козельщини — церква і монастир Різдва Пресвятої Богородиці, споруджений 1882 року В. І. і С. М. Капністами з нагоди одужання від тяжкої хвороби їхньої доньки Марії. До 1900—1906 р. збудовано мурований собор Козельщинського монастиря (архітектор С. В. Носов). У 1929 р. монастир було закрито, а собор було перетворено на театр, у келіях розміщено зоотехнічну школу, лікарню тощо. Відновлював діяльність у 1942 — 1949 р., повернутий православній громаді 1990 року.