Новини

Як повернути (перерахувати) через Електронний кабінет

помилково сплачені податки та збори?

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області повідомляють, що Заяву про повернення помилково сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) можна подати через приватну частину Електронного кабінету за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» заповнюється заява за формою:

J1302002 – для юридичних осіб;

F1302002 – для фізичних осіб.

Заява подається до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково сплаченої суми.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, який підтверджує помилкову сплату. 

Подати заяву на повернення помилково сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати.

Крім того, Заяву можна подати на паперовому носії до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково сплаченої суми.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо  оподаткування бюджетного гранту, наданого

фізичній особі - резиденту

Головне управління ДПС у Полтавській повідомляє, що відповідно до п.п. 170.7 прим.1.1 п. 170 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку дохід у вигляді бюджетного гранту далі - Грант).

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) Гранту є надавач, який відображає надання у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, та подає його до контролюючого органу (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ). 

Якщо платником податку допущено порушення цільового використання Гранту, такий платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу (частину суми), у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплатити податок з таких доходів (п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

Більш детально ознайомитися з відповідним роз’ясненням можна на вебпорталі ДПС у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/  (категорія 103.02).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за оновленою формою, починаючи з 01.07.2024

Наказ Міністерства фінансів України від  09.02.2024 № 58 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 839», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.02.2024 за № 282/41627, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 01.03.2024  № 101 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 лютого 2024 року № 58», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.03.2024 за № 316/41661, який опубліковано в Офіційному віснику України від 19.03.2024 № 26 (далі – наказ Мінфіну № 58), набув чинності 19 березня 2024 року.

Відповідно до наказу Мінфіну № 58 внесено зміни до:

форми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складаня Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній», зокрема, її викладено в новій редакції;

Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Інформацію про зміну форми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) розміщено 15.04.2024 на вебпорталі ДПС у розділах:

Головна/Діяльність/Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування/Трансфертне ціноутворення/Нормативно-правові акти/Акти Міністерства фінансів України та ДПС/Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).

Головна/Законодавство/Податкове законодавство/Накази/Наказ Міністерства фінансів України від  30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).

Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Форми звітності/Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).

Головна/Законодавство/Електронні форми документів/Податок на прибуток підприємств/ Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).

Електронна форма Повідомлення про участь у МГК доступна для завантаження на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Податок на прибуток (код форми J1800103).

Звертаємо увагу платників податків, що подання Повідомлення про участь у МГК за новою формою буде здійснюватися з 01.07.2024. 

                                                      Головне управління ДПС у Полтавській області

Порядок листування з податковими органами

через Електронний кабінет платника

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що відповідно пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Платники податків, які бажають отримувати документи від контролюючого органу через Електронний кабінет, повинні подати Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (форма J/F1391602).

У разі, якщо платник податків бажає припинити отримувати документи через Електронний кабінет, він має право один раз протягом року надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет відповідну Заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет (форма J/F1391702). Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.

Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:

1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету, ідентифікувавшись кваліфікованим електронним підписом, отриманим у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

2. Обрати режим «Введення звітності». У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути «Створити».  Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет).   

3. Заповнити форму документа. У формі Заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично. Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши «Перевірити». Після успішного заповнення зберегти Заяву.

4. Підписати кваліфікованим електронним підписом та відправити документ до контролюючого органу. Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 (Квитанція №1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).  Отриману Квитанцію № 2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Після направлення платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, листування контролюючих органів з платниками податків здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надсилання документа в Електронний кабінет з одночасним надсиланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПКУ за відсутності Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет або надходження від платника Заяви про відмову отримувати документи через Електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надсилання листів засобами поштового зв’язку за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо відображення в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця операції з повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть поверненні покупцю

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований                       в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, у разі повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть повернуті покупцю, постачальник (продавець) на дату такого повернення товарів складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів / постачання товарів. Постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі такого розрахунку коригування після його реєстрації                    в ЄРПН покупцем.

Покупець зобов’язаний зменшити суму податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося повернення товарів, незалежно від факту реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

У випадку, якщо такі кошти повертатися не будуть і зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які будуть постачатися в майбутньому, то платнику необхідно скласти податкову накладну за такою операцією.

      Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи потрібно зазначати в таблиці даних платника ПДВ коди товарів та коди послуг, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у юридичної чи фізичної особи, яка не зареєстрована платником ПДВ?

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до контролюючого органу таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

  - види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

  - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

  - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).

При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.

Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) в особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП, підлягають заповненню в Таблиці.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Розрахунковий документ на проїзд автомобільним транспорт

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що суб’єкти господарювання у сфері надання послуг пасажирського автомобільного транспорту зобов’язані проводити розрахунки з дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) з обов’язковою видачею розрахункових документів встановленої форми та змісту.

При цьому законодавство у сфері надання послуг пасажирського автомобільного транспорту складається, зокрема, з Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі – Правила), та наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2006 за № 1065/12939.

На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг, приймаючи до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби, зобов’язані проводити розрахунки за них через реєстратори розрахункових операцій/ програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та надавати споживачам послуг відповідні розрахункові документи.

Разом з цим згідно з пунктом 4 статті 9 Закону № 265 РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті.

Звертаємо увагу, що обов’язковими реквізитами зазначених документів є їх назви – «талон, квитанція, квиток» (далі – проїзні документи).

Тільки проїзні документи, виготовлені у спосіб, передбачений пунктом 4 статті 9 Закону № 265, зокрема, з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, можуть вважатися відповідними розрахунковими документами.

Так, відповідно до Правил пасажир повинен мати проїзний документ.

Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання, які надають послуги пасажирського автомобільного перевезення мають право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки лише у разі продажу проїзних документів з нанесеними друкарським способом серію, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті.

Проїзні документи, які не відповідають вказаним вимогам, не приймаються як розрахункові, видача зазначених документів споживачам послуг є порушенням порядку проведення розрахунків.

      Головне управління ДПС у Полтавській області

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом:             як здійснюється та в яких випадках може бути припинений?

Головне управління ДПС у Полтавській області  нагадує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями,         Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями, без укладення відповідного договору.
           Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
          Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог вищеназваних законів.

         Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

          отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

          отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
          отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
          наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

         наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
          Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Більш детально ознайомитися із відповідним роз’ясненням можна на вебпорталі ДПС у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/  (категорія 129.03).

Головне управління ДПС у Полтавській області

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

СЕКТОР ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

субсайт вебпорталу ДПС: poltava.tax.gov.ua 

ПРЕСРЕЛІЗ

Для розміщення на:

субсайті вебпорталу ДПС 

та у соціальних мережах

        Повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені

можна надіславши заяву через Електронний кабінет платника

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що  надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява) платник податків має можливість через Електронний кабінет за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Подання Заяви здійснюється в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету за формою J/F 1302002.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету відбувається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Під час створення Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити».           З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).

У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього                     у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.

Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.
             Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Більш детально ознайомитися з відповідним роз’ясненням можна на вебпорталі ДПС у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/  (категорія 135.03).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Адміністративне оскарження рішення комісій щодо неврахування таблиці даних: що треба знати платнику ПДВ?

Відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами, далі – Порядок) скарга подається платником ПДВ (далі – платник податку) протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

Згідно з пунктом 5 Порядку скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог Податкового кодексу України від               02 грудня 2011 року № 2755-VI (далі – ПКУ), Законів України від 22 травня 2003 року                № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» і реєструється ДПС у день її надходження (додатки 1 – 3).

Пунктом 6 Порядку визначено, що ДПС постійно розміщує на своєму вебсайті (за посиланням https://tax.gov.ua ) відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися скарга.

Скарга підписується та подається особисто платником податку або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додається належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 9 Порядку розгляду скарги).

Згідно з п. 10 Порядку скарга повинна містити дані про:

- найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, який подає скаргу;

- індивідуальний податковий номер платника податку;

- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

- номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня;

- інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня;

- відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;

- вимоги платника податку, який подає скаргу.

У разі подання скарги на рішення комісії регіонального рівня платник податку має право додати до скарги, зокрема, про неврахування таблиці даних платника ПДВ – пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у таблиці даних платника ПДВ (п. 11 Порядку).

Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст. 56 ПКУ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з юридичних осіб: основні вимоги щодо заповнення декларації

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

При заповненні платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Декларації необхідно враховувати наступне:

- в заголовній частині додатків 1 та 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у рядку «Код за КАТОТТГ території територіальної громади» зазначається код за КАТОТТГ території територіальної громади, повноваження якої розповсюджуються на адміністративно-територіальні одиниці, на території яких розташовано об’єкти нерухомого майна;

- у графі 3 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної громади» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатків 1 та 2 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано об’єкти нерухомості;

- у графі 8 розд. І додатка 1 (додатка 2) до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна (розмір частки/поділу загальної площі) у числовому значенні з двома знаками після коми, що відповідає даним, зазначеним у правовстановлюючих документах.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Легалізація заробітної плати: подолаємо проблему разом! 

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що своєчасна  та в  повному обсязі сплата податків і зборів – обов’язок  кожного  громадянина, визначений Конституцією України, та бізнес спільноти  відповідно до норм податкового  законодавства.

Однак, окремі  суб’єкти господарювання виплачують  заробітну  плату                             в «конвертах» та в розмірах, що є нижчими законодавчо встановленого рівня.

Результатом таких порушень є  недостатнє  фінансування   закладів   охорони  здоров’я, освіти, культури, низький  рівень   заробітної  плати  фахівців  бюджетних галузей - лікарів, учителів, працівників  культури, а  також  соціальних виплат  малозабезпеченим  сім’ям та сім’ям з  дітьми, внутрішньо переміщеним особам, пенсійних  виплат тощо. Особливо критичними є наслідки таких порушень  у період дії воєнного стану, коли Україна бореться з підступним ворогом.

Шановні платники податків! Шановні громадяни!

Ми разом повинні протидіяти таким негативним явищам, як використання  праці  найманих працівників без  оформлення трудових  відносин, адже період трудової діяльності, в якому не сплачується, зокрема, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,  не зараховується до страхового стажу працівника. Відповідно, такий працівник втрачає право на соціальні гарантії та пенсійні виплати у майбутньому, а суспільство недоотримує податки та збори.

Шановні працедавці! Дотримуйтесь норм чинного трудового та податкового законодавства! Пам’ятайте, що за вищевказані порушення передбачена адміністративна, фінансова та кримінальна відповідальність!

Шановні працівники! Ваше право – отримувати офіційну заробітну плату та відповідні соціальні гарантії, забезпечувати своїм  родинам  добробут і спокій. Пам’ятайте про це та не погоджуйтесь на незаконні пропозиції.

У випадках порушення трудового та податкового законодавства, пропонуємо звертатися за телефонами «гяряої лінії» Головного управління ДПС у Полтавській області за посиланням  https://poltava.tax.gov.ua/kontakti/ .

                                                                Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо відповідальності платників у разі помилкової сплати грошового зобов'язання з ПДВ

Головне управління ДПС у Полтавській області у зв’язку із змінами, внесеними до Податкового кодексу України Законом України від 23 лютого 2024 року 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн - комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», зокрема до підпункту 112.8.81  пункту 112.8 статті 112 Кодексу, підпункту 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 Кодексу, звертає увагу платників податків на особливості застосування норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо відповідальності платників у разі помилкової сплати грошового зобов'язання  з ПДВ та повідомляє наступне.

Сплата до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ, здійснюється платником шляхом поповнення електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ).

Оскільки сплата ПДВ до бюджету здійснюється з рахунків відкритих у СЕА ПДВ, то     в частині помилкової сплати платником узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ, що задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ (уточнюючих розрахунках), норми Кодексу про скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов'язання на інший бюджетний рахунок не застосовуються.

Проте, в частині помилкової сплати платником суми узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного за результатами контрольно-перевірочної роботи відповідно до податкового повідомлення-рішення, норми Кодексу про скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов'язання на інший бюджетний рахунок застосовуються.

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників: при сплаті податкового боргу/заборгованості

з єдиного внеску заповнюється код виду сплати – 140 

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 року № 163 (далі – Постанова № 163) платник ініціює будь-який переказ коштів шляхом формування та подання надавачу платіжних послуг (банку) відповідної платіжної інструкції.

Згідно з абзацом першим п. 37 Постанови № 163 одним із обов‘язкових реквізитів  платіжної інструкції є «Призначення платежу».

Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція (абзац перший             п. 41 Постанови № 163).

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від                      23 березня 2023 року № 148 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку під час сплати податків, зборів, єдиного внеску на бюджетні/небюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Код виду сплати» - платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно                          з додатком 1 до Порядку, а саме (при сплаті податкового боргу/заборгованості   з єдиного внеску): 140  - Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу / заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань;

«Додаткова інформація запису» - платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Приклади заповнення поля «Призначення платежу» при погашенні податкового боргу/заборгованості   з єдиного внеску:

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податкова знижка в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом: що треба знати платникові податків?

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
             Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об’єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Більш детально ознайомитися із відповідним роз’ясненням можна на вебпорталі ДПС у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/  (категорія 103.06.01).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Звірка об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах: до якого контролюючого органу необхідно звертатись власникам?

   Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають         у власності платника податку;
 - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
 - права на користування пільгою із сплати податку;
 - розміру ставки податку;
 - нарахованої суми податку.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за посиланням: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через вебпортал ДПС.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Більш детально ознайомитися із відповідним роз’ясненням можна на вебпорталі ДПС у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/  (категорія 106.07).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Зміни в персональних даних платника податків: який алгоритм дій  у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи  – платника податків

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків необхідно
 подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):

– до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);
 –  у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

витяг з реєстру територіальної громади;

паспорт, виготовлений у формі книжечки;

тимчасове посвідчення громадянина України;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється протягом трьох робочих днів                 з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.
            Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.

Нагадуємо, гідно з п. 5 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб                             у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію                у ДРФО.

Більш детально ознайомитися із відповідним роз’ясненням можна на вебпорталі ДПС у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/  (категорія 116.09).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо документальних позапланових перевірок суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що частиною першою статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

На сьогодні пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.

Водночас пунктом 12 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Під час проведення контрольно-перевірочних заходів при відпрацюванні інформації НБУ щодо виявлених уповноваженими банківськими установами фактів порушення резидентами граничних строків розрахунків за здійсненими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена значна кількість фактів:

неподання резидентом до банківської установи повного пакету документів, потрібних для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків;

надходження до банківської установи реєстру митних декларацій за операцією резидента, який не є клієнтом цього банку;

надходження коштів від нерезидента за експортною операцією на рахунки резидента в банківській установі, яка не зазначена в митній декларації;

неповідомлення банківської установи про внесення змін до митної декларації на підставі аркуша коригування.

Не надання резидентами до банківської установи повного пакету документів та актуальних даних є обов’язковою підставою для проведення органами ДПС документальних позапланових перевірок.

Наголошуємо, що суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів, повинні надавати до обслуговуючого банку документи в повному обсязі, які необхідні для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків.

Своєчасне надання резидентами до банківської установи необхідних документів про зовнішньоекономічні операції зменшить кількість повідомлень НБУ про факти порушень та, як наслідок, зменшить кількість перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податкова знижка на навчання: які документи необхідно подати до контролюючого органу? 

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений                       пунктом 166.3 статті 166 ПКУ.

До даного переліку включається, зокрема сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан                  і доходи такі документи:

- копії платіжних та розрахункових документів (квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача);

- копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено:    

        заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг,

        вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги;

- довідку про отримані у звітному році доходи;

- документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Звертаємо увагу, що з метою використання права на податкову знижку, податкова декларація про майновий стан і доходи надається до податкового органу по 31 грудня включно року, наступного за звітним.

Більш детально ознайомитися із відповідним роз’ясненням можна на вебпорталі ДПС у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/  (категорія 103.06.03).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо звільнення від відповідальності платників податків у разі помилкової сплати грошових зобов'язань  на інший бюджетний рахунок

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що Законом України від 23 лютого 2024 року 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн - комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими  передбачено звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині порушень щодо правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання та не нарахування/анулювання пені (норма набула чинності з 16 березня 2024 року).

Так, відповідно до нової редакції підпункту 112.8.81 пункту 112.8 статті 112 та підпункту 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 Кодексу пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання (крім єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення, з обов'язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів - на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

У разі дотримання платниками податків вищезазначених умов, такі платники звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема, від застосування до них штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання відповідно до статті 124 Кодексу та пені, передбаченої статтею 129 Кодексу

Головне управління ДПС у Полтавській області

Включення процентів за користування іпотечним житловим кредитом до податкової знижки: яким умовам повинні відповідати договори на отримання кредиту для придбання (будівництва) житла?

Головне управління ДПСУ Полтавській області нагадує, що відповідно до положень Податкового кодексу України, право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники податку, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:

у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;

кредит має бути отриманий від банку;

договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.

Більш детально ознайомитися із відповідним роз’ясненням можна на вебпорталі ДПС у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/  (категорія 103.06.01).

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників акцизного податку! Як повернути помилково та/або надміру зараховані до бюджету суми акцизного податку? 

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Слід врахувати, що відповідно до пункту 27 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 (із змінами і доповненнями), сума акцизного податку, помилково або надміру сплачена платником акцизного податку на електронний рахунок           у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), підлягає поверненню платнику акцизного податку шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку/небанківському надавачу платіжних послуг.

В обліковій картці платника в CЕАРП та СЕ сума залишків акцизного податку на електронному рахунку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального, зменшується на суму акцизного податку, яка сплачена на електронний рахунок та згідно з даними інтегрованої картки платника податку повернута такому платнику.

Звертаємо увагу, що під час подання заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з акцизного податку з пального (код бюджетної класифікації платежу 14021900) рекомендовано зазначати:

- обставини здійсненої помилкової сплати, із зазначенням інформації щодо бюджетного рахунку, на який мала бути здійснена сплата;

- податкового періоду, за який мала бути здійснена зазначена сплата;

- реквізитів платіжної інструкції на перерахування коштів до бюджету.

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги орендодавців – фізичних осіб!

Головне управління ДПС у Полтавській області звертає увагу орендодавців – фізичних осіб, що згідно з п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна         в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений             у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому  такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету            в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація).

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що останній день подання декларації за 2023 рік платниками податків, які відповідно до норм ПКУ зобов’язані її подати, – 30 квітня 2024 року.

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників! Покроковий алгоритм дій для отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що для платників податків з 01 травня 2024 року в електронному кабінеті стане доступним отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за період починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Крім цього, платники, які мають податковий борг на день подання Запиту про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС зможуть отримати інформацію стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.

Пропонуємо покроковий алгоритм дій платників з метою отримання Витягу щодо стану розрахунків.

1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207» в приватній частині електронного кабінету в пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:

для поля «період з «01» січня 20__ року по «_»_____ 20____ року» Запиту:

вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг» з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків                      з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі – Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;

для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році»           (п.п. 129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України) Запиту:

встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника                     є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;

для поля «В розрізі платежів» Запиту:

встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;

для поля «З підписом (станом на 1 число звітного місяця)» Запиту:

встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі – КЕП).

Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначене          1-ше число місяця будь-якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.

3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207».

Нагадуємо, що вхід до електронного кабінету здійснюється за адресою   http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.

   Головне управління ДПС у Полтавській області

Запрошуємо платників податків Полтавщини до участі у Всеукраїнському Рейтингу «Сумлінні платники податків – 2023»!

      Шановні платники податків, Головне управління ДПС у Полтавській області інформує, що Асоціацією платників податків України (далі – АППУ) відновлено щорічний Всеукраїнський Рейтинг «Сумлінні платники податків – 2023».  

        З 1 березня до 29 квітня 2024 року (включно) триває прийом заявок на участь у Всеукраїнському Рейтингу «Сумлінні платники податків».

        Положення про Рейтинг, критерії оцінювання номінантів та форма заявки опубліковані на офіційному сайті АППУ в рубриці «Рейтинг сумлінних платників податків», ознайомитися з якими можна за посиланням: https://appu.org.ua/rating.

       Всеукраїнський Рейтинг проводитиметься в два конкурсні тури:

  І тур – на обласному (регіональному) рівні: з 10 травня до 27 червня (включно);

  ІІ тур на Всеукраїнському рівні: з 1 липня до 20 вересня. 

       Засідання Вищої Рейтингової комісії та визначення переможців відбуватиметься шляхом відкритого голосування в період: з 20 вересня до 30 вересня 2024 року включно. Нагородження переможців ІІ-го туру відбудеться 22 жовтня 2024 року.

       Наголошуємо, заявки від учасників приймаються до 29 квітня 2024 року включно. У разі виникнення питань щодо подання заявки на участь у Рейтингу на обласному (регіональному) рівні, звертайтеся до Територіального відділення Асоціації у Полтавській області, електронна адреса: [email protected].

       Також за бажанням заявки на участь можуть подаватися безпосередньо                 до Генеральної дирекції АППУ. З усіх питань щодо Рейтингу звертайтеся до координатора: Кашпур Леся – телефон  (067) 266-14-85.

        Зверніть увагу, цьогоріч важливу роль в оцінюванні будуть відігравати не абсолютні, а відносні показники ефективності роботи підприємства. Кандидати на перемогу в Рейтингу повинні продемонструвати дотримання податкової дисципліни; своєчасність подання податкової звітності та сплати податків, зборів, платежів протягом 2023 року; динаміку збереження робочих місць на підприємстві з початку повномасштабного вторгнення агресора на територію України і станом на                              1 січня 2023 року; надання благодійної допомоги ВПО та на потреби ЗСУ в будь – якому вигляді (за наявності відповідних підтверджуючих документів).

        Не зволікайте! Приєднуйтесь до участі у Всеукраїнському Рейтингу                    «Сумлінні платники податків – 2023» вже сьогодні!

                                                                  Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи передбачене податковим законодавством  внесення змін  (коригування) до плану-графіка?

У відповідності до п. п. 69.352 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, визначених підпунктом 69.22 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік відповідно до підпунктів 4 і 5 цього підпункту, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, що надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників плати за землю!

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)  платниками плати за землю є  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв),  землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.      

Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають                  у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).

Водночас повідомляємо, що відповідно до статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання                  у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як  2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Також пунктом 281.3 статті 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв)             в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 цієї статті, така особа                     до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (пункт 281.4 статті 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має                            у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (пункт 281.5 статті 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Також повідомляємо, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Закінчується кампанія декларування доходів громадян

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік (далі – декларація) платниками податків, які відповідно до норм Податкового кодексу України  (далі – Кодекс) зобов’язані її подати, – 30 квітня 2024 року.

Платник податків, який зобов’язаний подавати декларацію, надає її до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно                              з паспортними даними.

Внутрішньо переміщена особа подає декларацію до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування, якщо до цього контролюючого органу подано заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою              № 5ДР та пред’явлено при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Декларація подається  одним із способів:

-  особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі із дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Просимо звернути увагу, що для платників  – фізичних осіб, які подали декларацію та визначили свої податкові зобов’язання – граничний термін їх сплати, встановлений Кодексом, -  до 1 серпня 2024 року.

Податкові зобов’язання  сплачуються за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». 

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv .

Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2023 року, – можуть подати декларацію до 31 грудня 2024 року включно.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума витрат на лікування та придбання лікарських засобів, що надається працедавцем фізичній особі або членам її сім’ї (на рахунок закладів охорони здоров’я чи фізичній особі)?
Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідіністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.               Також згідно з п.п. «а» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО фізичній особі, яка отримує щомісячно грошове утримання від іншої фізичної особи згідно договору про довічне утримання?

         Статтею 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п. 1 ст. 749 ЦКУ).

Тобто, що при укладанні договору довічного утримання (догляду)  відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від                   02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами,               у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі,                          у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
         Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження                 з України є платником податку на доходи фізичних осіб (п.п. 164.1.1 та п.п. 164.1.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
          Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок із таких доходів.

Які види перевірок здійснюються у період дії воєнного стану?

       З початку військової агресії Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) зазнав чимало змін, в тому числі тих, що стосуються контрольно- перевірочної роботи Державної податкової служби.

       У відповідності до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України ДПС має право проводити  камеральні, документальні (планові, позапланові) та фактичні перевірки.

       08 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» від 09.11.2023 № 3453-ІХ, яким внесено зміни до п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, шляхом його доповнення пунктами 69.351 та пунктом 69.352 .

       Планові перевірки:

       Пунктом 69.352 установлено, що з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені суб´єкти господарювання, які відповідають критеріям, що визначені цим пунктом, зокрема:

• платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

• платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

• платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

• нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

• рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків;

• декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об'єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

• інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року відповідають певним критеріям.

            Позапланові перевірки:

       Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок викладено у статті 78 Податкового кодексу України, з урахуванням змін внесених  Законом України від 09.11.2023 № 3453-ІХ  п.69.351..

        Фактична перевірка – це перевірка з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв здійснюється за місцем фактичного провадження діяльності платником (ст. 80 ПКУ).

Окремо зазначаємо, що згідно вимог пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»    Податкового кодексу    України      в   редакції   Закону  України від

                                                                                                                                                09.11.2023 № 3453-ІХ, документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:

• доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування таких платників податків;

• доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

• проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове  

державне соціальне страхування та упередження її виникнення

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,  зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 1 Закону №2464-VI «недоїмка» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.

Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу                 і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону № 2426, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. Після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) пред'являє її до виконання/стягнення органу державної виконавчої служби чи до органу Казначейства (п.5 розд. VІ Інструкції № 449).

Слід звернути увагу платників податків, що чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464). 

Згідно з п. 6 розд. VІ Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства – у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі.

В зв'язку з зазначеним, податкова служба вкотре попереджає про наслідки виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску:

• блокування рахунків, в т.ч. карткових;

• арешт майна;

• обмеження виїзду за кордон посадових осіб боржників чи самих ФОП  -

боржників.

Право громадян на соціальний захист, тобто захищені соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення (врахування стажу для призначення пенсії), інші виплати гарантує, зокрема, своєчасне погашення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Головне управління ДПС у Полтавській області звертається з проханням своєчасно сплачувати єдиний внесок та добросовісно дбати як про власний соціальний захист, так і співвітчизників, особливо в умовах воєнного стану.

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків і зборів оприлюднена на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv .

Чи є об’єктом оподаткування сума коштів, яка сплачена резидентом – юридичною особою чи фізичною особою  навчальному закладу за навчання дитини з малозабезпеченої родини?

 Відповідно до п.п. «є» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь – якій сумі (вартості) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо врахування сум сплачених податків і зборів у IV кварталі 2022 року в рахунок майбутніх нарахувань у І кварталі 2023 року при обчисленні МПЗ за 2023 рік

Головне управління ДПС у Полтавській області керуючись листом ДПС України від 06.03.2024 № 6244/7/99-00-04-03-03-07 повідомляє наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 381. 1.4 пункту 381. 1 ст. 381 Кодексу).

Пунктом 2971.5 статті 2971 Кодексу визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичних осіб, різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Зокрема, відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;

Крім того, Міністерством фінансів України наказом від 08.12.2021 № 647 затверджено зміни до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок).

Зокрема, Порядком надано чіткі визначення надміру зарахованих та помилково сплачених коштів:

надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов’язання;

помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеному в абзаці третьому пункту 1 Порядку, та/або до невідповідного бюджету.

Поняття «помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів» у контексті МПЗ визначаються за загальними нормами податкового законодавства.

Відповідно до пункту 295.9 статті 295 платники єдиного податку четвертої групи щороку станом на 01 січня самостійно обчислюють та сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, зокрема за IV квартал 2022 року - у січні 2023 року.

ДПС України звернулася листом до Міністерства фінансів України про надання роз’яснення щодо врахування сум сплачених податків і зборів у IV кварталі 2022 року в рахунок майбутніх нарахувань у І кварталі 2023 року при обчисленні МПЗ за 2023 рік.

Міністерство фінансів України листом від 15.02.2024 року №11230-09-62/4712 повідомило, що погоджується з позицією ДПС України, що у разі сплати єдиного податку четвертої групи в IV кварталі 2022 року за IV квартал 2022 року, то такі суми не враховуються при визначенні МПЗ за 2022 рік та повинно враховуватись при визначенні МПЗ за 2023 рік.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Внесені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами

Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 26.12.2023 № 720 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2024 за № 54/41399) внесені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі – Наказ № 720).

Наказ № 720 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (16 лютого 2024 року його офіційно опубліковано в «Офіційному віснику»).

Таким чином всі наведені нижче зміни потрібно буде враховувати при поданні звітності за ІІ квартал 2024 року.

Наказом № 720 внесені зміни до:

1) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок);

2) Додатка 1 до Порядку «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування»; 

3) Розділу І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, а саме: запроваджуються нові ознаки доходів фізичних осіб 210 (допомога по частковому безробіттю), 211 (компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна) та внесені правки щодо ознак доходів фізичних осіб 111, 112, 156, 189, 193 відповідно до чинних норм податкового законодавства.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) від ДПС –

корисне джерело інформації з питань оподаткування

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що в межах створення Електронної інформаційної системи (Електронного Уряду) функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі - ЗІР), доступ до якого здійснюється через вебпортал ДПС або безпосередньо через будь-яку пошукову систему в мережі Інтернет.

Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною                 і повною довідковою інформацією у вигляді:

• відповідей на запитання із 37 напрямів;

• нормативних та інформаційних документів;

• актуальних ставок податків;

• інформації щодо останніх змін у податковому законодавстві; 

• щоденної підбірки відповідей на двадцять актуальних запитань;

• податкового календаря, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС.

Крім того, користувачі ЗІР мають можливість оцінити якість відповідей на запитання, що містяться у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментар чи пропозицію до них, а проведений аналіз та опрацювання таких коментарів дозволяє забезпечувати надання якісних інформаційно-довідкових послуг.

За підрахунками Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України кількість відвідувань користувачів ЗІР у середньому на місяць становить понад 320 тисяч.

Шановні платники податків! Рекомендуємо вам використовувати  Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс від ДПС, як корисне джерело інформації з питань оподаткування.

Для більш детального ознайомлення з можливостями ресурсу перейдіть за посиланням http://zir.tax.gov.ua .

Головне управління ДПС у Полтавській області

Які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан  і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

      Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.     
       На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

• сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

• розмір та сума податкової соціальної пільги;

• сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Яким документом платник податку може підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту, якщо має квитанції, у яких зазначено однією сумою сплачений основний платіж та відсотки (ануїтетні платежі)?

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 ПКУ платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
          У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

     Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
          Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по-батькові саме платника податку як платника цих процентів.
          Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) та Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).

Згідно з ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.
    Статтею 55 Закону № 2121 визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
          Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно ст. 175 ПКУ.

Чи включається до оподатковуваного доходу ФО – резидента сума грошових коштів у вигляді міжнародного або вітчизняного гранту, крім бюджетного гранту, виплачена вітчизняними або іноземними організаціями?

        Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так  і іноземні доходи.

Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає, що грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента  є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
          Статтею 165 ПКУ встановлений перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
         Разом з тим, доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України – іноземні доходи, є об’єктом оподаткування резидента (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
         Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат  будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним,  сума  такого  доходу  включається  до  загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
           Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Згідно з п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Чи має право фізична особа за підсумками звітного податкового року на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?

Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.

Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
       Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Головне управління ДПС у Полтавській област

За якою податковою адресою фізична особа повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), якщо на момент подання Декларації фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою?
 Згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року           № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» із змінами внесеними Законом України від 11 квітня 2023 року № 3054-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» (далі – Закон № 1871) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження (п. 2 ст. 5 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (п. 3 ст. 5 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна (п. 4 ст. 5 Закону № 1871).
          Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (п. 5 ст. 5 Закону № 1871).
          Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності (п. 6 ст. 5 Закону № 1871).
          У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування) (п. 9 ст. 5 Закону № 1871).

Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну Декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

        Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
         При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
          Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
         Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
     Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного   п.п. 166.4.4  п. 166.4  ст. 166 ПКУ,  коли  загальна  сума  податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників рентних платежів та податку на додану вартість!

   Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до  п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України від  02.12.2010 № 2755-VI  (із змінами, далі - Кодекс) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.    

Тобто граничний термін сплати задекларованих податкових зобов’язань за деклараціями з податку на додану вартість та рентній платі (місячна) за січень 2024 року припадає на 1 березня 2024 року.

Враховуючи вищезазначене, звертаємося до суб’єктів господарювання   з проханням  розглянути можливість забезпечення повної сплати задекларованих податкових зобов’язань по рентних платежах за нафту, природний газ, газовий конденсат, рентній платі за користування радіочастотним ресурсом України та податку на додану вартість за січень   2024 року, не пізніше 29 лютого 2024 року.

         Рахунки для сплати податків і зборів розміщені на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

         Дякуємо за співпрацю! Разом до перемоги!

Головне управління ДПС у Полтавській області звертається до громадян, які здають власне або орендоване нерухоме майно в оренду та отримують дохід

Відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню, зокрема, підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі. При цьому, підлягають декларуванню доходи, отримані від надання в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 811 Цивільного кодексу України, договір найму житла укладається у письмовій формі.

Власник квартири - фізична особа, який здає нерухоме майно (нежитлову нерухомість, квартири, будинки, кімнати) в довгострокову або подобову оренду, має сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та 1,5 відсотки військового збору.

При цьому розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі нерухомого майна в оренду обчислюють на основі суми орендної плати, зазначеної в договорі.

Відповідно до ст. 170 Податкового Кодексу України, орендодавець – фізична особа сам обчислює і сплачує податок на доходи фізичних осіб щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за звітним кварталом, та подає до контролюючого органу  податкову декларацію про майновий стан і доходи до 01 травня року, наступного за звітним.

Власник житла зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП) та має вид діяльності згідно з КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна», включає такий дохід до складу оподатковуваного доходу та оподатковує відповідно до обраної системи оподаткування.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається фізичною особою до державної податкової інспекції за місцем реєстрації в один із таких способів:

• особисто або уповноваженою на це особою;
• поштою з повідомленням про вручення;
• засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет» за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/ .

          Рахунки для сплати податків розміщені на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС України за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Дізнатися реквізити та сплатити податки, збори можна скориставшись приватною частиною сервісу «Електронний кабінет» на сторінці «Стан розрахунків з бюджетом» після проходження користувачем електронної ідентифікації.

Також інформацію щодо заповнення реквізитів на сплату податків, зборів можна отримати в Центрах обслуговування платників Держаних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Полтавській області.

Для сплати податку на доходи фізичних осіб необхідно обрати рахунок відповідної територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування». Військовий збір сплачується за кодом класифікації доходів бюджету 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Нагадуємо, що під час сплати податків, зборів, інших платежів  реквізит «Призначення платежу» заповнюється відповідно до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.

Закликаємо всіх громадян, які отримують доходи від надання нерухомості в оренду, проявити громадянську свідомість, подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податки.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Право платників податків на податкову знижку

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що за результатами 2023 року платники податків мають можливість реалізувати право на податкову знижку у разі:

• понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Кодексу;

• якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією;

• отримання доходу у вигляді заробітної плати або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п. п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

• якщо резидент має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент – фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

• використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Декларація подається до                    31 грудня 2024 року (включно).

Головне управління ДПС у Полтавській області

Яким чином оподатковуються податком на доходи фізичних осіб доходи, отримані фізичною особою від іншої фізичної особи?

          Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
          Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відсотків.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи фізичній особі, яка отримала доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування протягом звітного року та при нотаріальному посвідчені договорів був сплачений ПДФО?

Відповідно до абзацу четвертого п. 179.2 ст. 179 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) обов’язок платника податку щодо подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. ІV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був  сплачений податок  на доходи  фізичних осіб відповідно до  розд. ІV ПКУ.

До уваги! Змінилась форма податкової декларації про

майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що з 1 січня 2024 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2023 році. 

У 2024 році податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі декларації:

• особисто або уповноваженою особою;

• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (далі – поштою);

• засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (далі – електронна форма).

Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою або в електронній формі. Подати декларацію в електронній формі можна скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.

У режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб, та відомостей про об'єкти нерухомого чи рухомого майна.

Використання цього електронного сервісу:

• скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;

• мінімізує помилки при заповненні декларації;

• надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.

Шановні платники податків! Виконайте свій конституційний обов’язок перед державою – своєчасно задекларуйте свої доходи, отримані впродовж 2023 року!

Кампанія декларування доходів громадян – 2024 розпочалася

Відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  з 1 січня 2024 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2023 році.

У 2024 році діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкція щодо її заповнення. Оновлена редакція затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.

Декларація про майновий стан і доходи подається відповідно до ст. 179  Кодексу у такі строки:

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, – подають до 01 травня року, наступного за звітним;

громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання податкової декларації, – до 01 травня року, наступного за звітним;

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням. 

резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;

фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Шановні платники податків! Виконайте свій конституційний обов’язок перед державою – своєчасно задекларуйте свої доходи, отримані впродовж 2023 року!

В які терміни фізична особа подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) рік та сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань?

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
       Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 розд. IV ПКУ).

Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Витрачайте свій час раціонально – користуйтеся електронною чергою для отримання адміністративних послуг

Козельщинська ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що внаслідок оновлення і модернізації програмно-апаратного комплексу Контакт-центру ДПС та з метою уникнення черг, запроваджено дистанційний запис для отримання послуг в Центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) – електронну чергу.

Створена система керування чергами та потоками в ЦОП сприятиме коректному розподілу осіб, які звертаються в ЦОП, та запобігатиме їх скупченню.
            Платники податків мають можливість звернутись до Контакт-центру ДПС за номером телефону 0-800-501-007, щоб здійснити попередній запис до ЦОП, обрати необхідну адміністративну послугу та визначити зручні дату і час візиту, не витрачаючи зайвого часу на очікування в черзі.
            Сервіс електронна черга створено для комфорту платників податків і вже позитивно оцінена ними.

Головне управління ДПС

                                                                             у Полтавській області

Суб’єкти господарювання при наданні послуг таксі повинні застосовувати РРО та/або ПРРО

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що законність здійснення діяльності з перевезення пасажирів, зокрема таксі, постійно аналізується податковою службою. Протидія нелегальному ринку надання оплатних послуг з перевезення пасажирів та приховування результатів діяльності в пріоритеті задач податкової служби.

        Наголошуємо, що здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів можливе лише за умови державної реєстрації суб’єктом господарювання із зазначенням відповідного виду діяльності та отримання відповідної ліцензії.

         Також слід зазначити, що лише за рахунок максимально ефективної кампанії       з припинення ведення господарської діяльності незареєстрованими суб’єктами господарювання може бути досягнуто значний економічний ефект, створено належні та рівні конкурентні умови для легального бізнесу та забезпечено належні надходження до бюджету.

         Окремо звертаємо увагу платників податків щодо необхідності дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), зокрема, суб’єкти господарювання при наданні послуг таксі повинні обов’язково застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні розрахунків в салоні автотранспортного засобу надавати споживачам послуг відповідні розрахункові документи.

                                                      Головне управління ДПС у Полтавській області 

Майже 10 тисяч програмних РРО зареєстрували суб’єкти господарювання Полтавщини у 2023 році

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області повідомляють, що з початку 2023 року представники бізнесу Полтавщини зареєстрували 9 682 програмних реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) та  3 935 класичних реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Всього ж у податковій службі області, станом на 1 січня 2024 року, зареєстровано 13 968 програмних реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) та 9 153 класичних реєстраторів розрахункових операцій (РРО). «Обираючи реєстратори розрахункових операцій у минулому році, суб’єкти господарювання Полтавщини віддали перевагу саме програмним РРО: кількість їх реєстрації втричі більша, ніж класичних реєстраторів розрахункових операцій», – повідомила представникам медіа в. о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алла Рябкова.

Фахівці управління податкових сервісів на постійній основі проводять інформаційно – роз’яснювальну роботу із платниками податків щодо порядку та особливостей реєстрації РРО/ПРРО. Звернутись до податківців з питань реєстрації РРО/ПРРО можна  за телефонами «гарячих ліній»: (0532)503535, +380667211994.

Нагадуємо, що з актуальними матеріалами щодо  застосування РРО та ПРРО, можна ознайомитись у банері «Програмні РРО».