A A A K K K
для людей із порушенням зору
Козельщинська громада
Полтавська область, Кременчуцький район

Новини

                    

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума витрат на лікування та придбання лікарських засобів, що надається працедавцем фізичній особі або членам її сімї (на рахунок закладів охорони здоровя чи фізичній особі)?
Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (даліПКУ) до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сімї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, повязаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідіністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обовязковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообовязкового державного соціального медичного страхування.               Також згідно з п.п. «а» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО фізичній особі, яка отримує щомісячно грошове утримання від іншої фізичної особи згідно договору про довічне утримання?

         Статтею 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобовязується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обовязків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п. 1 ст. 749 ЦКУ).

Тобто, що при укладанні договору довічного утримання (догляду)  відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від                   02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), дохід з джерелом його походження з Українибудь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами,               у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі,                          у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
 
        Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження                 з України є платником податку на доходи фізичних осіб (п.п. 164.1.1 та п.п. 164.1.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
          Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок
із таких доходів.

 

Які види перевірок здійснюються у період дії воєнного стану?

       З початку військової агресії Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) зазнав чимало змін, в тому числі тих, що стосуються контрольно- перевірочної роботи Державної податкової служби.

       У відповідності до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України ДПС має право проводити  камеральні, документальні (планові, позапланові) та фактичні перевірки.

       08 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» від 09.11.2023 № 3453-ІХ, яким внесено зміни до п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, шляхом його доповнення пунктами 69.351 та пунктом 69.352 .

       Планові перевірки:

       Пунктом 69.352 установлено, що з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені суб´єкти господарювання, які відповідають критеріям, що визначені цим пунктом, зокрема:

  • платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

  • платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

  • платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

  • нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

  • рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків;

  • декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об'єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

  • інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року відповідають певним критеріям.

            Позапланові перевірки:

       Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок викладено у статті 78 Податкового кодексу України, з урахуванням змін внесених  Законом України від 09.11.2023 № 3453-ІХ  п.69.351..

        Фактична перевірка – це перевірка з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв здійснюється за місцем фактичного провадження діяльності платником (ст. 80 ПКУ).

Окремо зазначаємо, що згідно вимог пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»    Податкового кодексу    України      в   редакції   Закону  України від

 

                                                                                                                                                09.11.2023 № 3453-ІХ, документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:

 доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування таких платників податків;

 доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

 проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

 

Погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове  

державне соціальне страхування та упередження її виникнення

 

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,  зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 1 Закону №2464-VI «недоїмка» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.

Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу                 і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону № 2426, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. Після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) пред'являє її до виконання/стягнення органу державної виконавчої служби чи до органу Казначейства (п.5 розд. VІ Інструкції № 449).

Слід звернути увагу платників податків, що чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464). 

Згідно з п. 6 розд. VІ Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства – у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі.

В зв'язку з зазначеним, податкова служба вкотре попереджає про наслідки виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску:

  • блокування рахунків, в т.ч. карткових;

  • арешт майна;

  • обмеження виїзду за кордон посадових осіб боржників чи самих ФОП  -

боржників.

Право громадян на соціальний захист, тобто захищені соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення (врахування стажу для призначення пенсії), інші виплати гарантує, зокрема, своєчасне погашення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Головне управління ДПС у Полтавській області звертається з проханням своєчасно сплачувати єдиний внесок та добросовісно дбати як про власний соціальний захист, так і співвітчизників, особливо в умовах воєнного стану.

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків і зборів оприлюднена на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv .

Чи є об’єктом оподаткування сума коштів, яка сплачена резидентом – юридичною особою чи фізичною особою  навчальному закладу за навчання дитини з малозабезпеченої родини?

 

 Відповідно до п.п. «є» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь – якій сумі (вартості) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо врахування сум сплачених податків і зборів у IV кварталі 2022 року в рахунок майбутніх нарахувань у І кварталі 2023 року при обчисленні МПЗ за 2023 рік

Головне управління ДПС у Полтавській області керуючись листом ДПС України від 06.03.2024 № 6244/7/99-00-04-03-03-07 повідомляє наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 381. 1.4 пункту 381. 1 ст. 381 Кодексу).

Пунктом 2971.5 статті 2971 Кодексу визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичних осіб, різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Зокрема, відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;

Крім того, Міністерством фінансів України наказом від 08.12.2021 № 647 затверджено зміни до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок).

Зокрема, Порядком надано чіткі визначення надміру зарахованих та помилково сплачених коштів:

надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов’язання;

помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеному в абзаці третьому пункту 1 Порядку, та/або до невідповідного бюджету.

Поняття «помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів» у контексті МПЗ визначаються за загальними нормами податкового законодавства.

Відповідно до пункту 295.9 статті 295 платники єдиного податку четвертої групи щороку станом на 01 січня самостійно обчислюють та сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, зокрема за IV квартал 2022 року - у січні 2023 року.

ДПС України звернулася листом до Міністерства фінансів України про надання роз’яснення щодо врахування сум сплачених податків і зборів у IV кварталі 2022 року в рахунок майбутніх нарахувань у І кварталі 2023 року при обчисленні МПЗ за 2023 рік.

Міністерство фінансів України листом від 15.02.2024 року №11230-09-62/4712 повідомило, що погоджується з позицією ДПС України, що у разі сплати єдиного податку четвертої групи в IV кварталі 2022 року за IV квартал 2022 року, то такі суми не враховуються при визначенні МПЗ за 2022 рік та повинно враховуватись при визначенні МПЗ за 2023 рік.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Внесені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами

Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

 

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 26.12.2023 № 720 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2024 за № 54/41399) внесені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі – Наказ № 720).

Наказ № 720 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (16 лютого 2024 року його офіційно опубліковано в «Офіційному віснику»).

Таким чином всі наведені нижче зміни потрібно буде враховувати при поданні звітності за ІІ квартал 2024 року.

Наказом № 720 внесені зміни до:

1) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок);

2) Додатка 1 до Порядку «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування»; 

3) Розділу І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, а саме: запроваджуються нові ознаки доходів фізичних осіб 210 (допомога по частковому безробіттю), 211 (компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна) та внесені правки щодо ознак доходів фізичних осіб 111, 112, 156, 189, 193 відповідно до чинних норм податкового законодавства.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) від ДПС –

корисне джерело інформації з питань оподаткування

 

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що в межах створення Електронної інформаційної системи (Електронного Уряду) функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі - ЗІР), доступ до якого здійснюється через вебпортал ДПС або безпосередньо через будь-яку пошукову систему в мережі Інтернет.

Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною                 і повною довідковою інформацією у вигляді:

  • відповідей на запитання із 37 напрямів;

  • нормативних та інформаційних документів;

  • актуальних ставок податків;

  • інформації щодо останніх змін у податковому законодавстві; 

  • щоденної підбірки відповідей на двадцять актуальних запитань;

  • податкового календаря, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС.

Крім того, користувачі ЗІР мають можливість оцінити якість відповідей на запитання, що містяться у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментар чи пропозицію до них, а проведений аналіз та опрацювання таких коментарів дозволяє забезпечувати надання якісних інформаційно-довідкових послуг.

За підрахунками Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України кількість відвідувань користувачів ЗІР у середньому на місяць становить понад 320 тисяч.

Шановні платники податків! Рекомендуємо вам використовувати  Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс від ДПС, як корисне джерело інформації з питань оподаткування.

Для більш детального ознайомлення з можливостями ресурсу перейдіть за посиланням http://zir.tax.gov.ua .

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

Які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан  і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

      Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.     
       На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

  • сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

  • розмір та сума податкової соціальної пільги;

  • сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Яким документом платник податку може підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту, якщо має квитанції, у яких зазначено однією сумою сплачений основний платіж та відсотки (ануїтетні платежі)?

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 ПКУ платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
          У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

     Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
          Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по-батькові саме платника податку як платника цих процентів.
          Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) та Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).

Згідно з ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.
    Статтею 55 Закону № 2121 визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
          Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно ст. 175 ПКУ.

Чи включається до оподатковуваного доходу ФО – резидента сума грошових коштів у вигляді міжнародного або вітчизняного гранту, крім бюджетного гранту, виплачена вітчизняними або іноземними організаціями?

        Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так  і іноземні доходи.

Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає, що грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента  є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
          Статтею 165 ПКУ встановлений перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
         Разом з тим, доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України – іноземні доходи, є об’єктом оподаткування резидента (п.п. 163.1.3
п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
        
Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат  будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним,  сума  такого  доходу  включається  до  загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
         
  Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Згідно з п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Чи має право фізична особа за підсумками звітного податкового року на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?

Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.

Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
      
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

 

Головне управління ДПС у Полтавській област

За якою податковою адресою фізична особа повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), якщо на момент подання Декларації фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою?
 Згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року           № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» із змінами внесеними Законом України від 11 квітня 2023 року
 № 3054-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» (далі – Закон № 1871) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження (п. 2 ст. 5 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (п. 3 ст. 5 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна (п. 4 ст. 5 Закону № 1871).
          Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (п. 5 ст. 5 Закону № 1871).
          Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності (п. 6 ст. 5 Закону № 1871).
          У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування) (п. 9 ст. 5 Закону № 1871).

Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну Декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

 

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

        Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
         При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
          Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
         Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
     Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного   п.п. 166.4.4  п. 166.4  ст. 166 ПКУ,  коли  загальна  сума  податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників рентних платежів та податку на додану вартість!

  



   Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до  п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України від  02.12.2010 № 2755-VI  (із змінами, далі - Кодекс) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.    
Тобто граничний термін сплати задекларованих податкових зобов’язань за деклараціями з податку на додану вартість та рентній платі (місячна) за січень 2024 року припадає на 1 березня 2024 року.
Враховуючи вищезазначене, звертаємося до суб’єктів господарювання   з проханням  розглянути можливість забезпечення повної сплати задекларованих податкових зобов’язань по рентних платежах за нафту, природний газ, газовий конденсат, рентній платі за користування радіочастотним ресурсом України та податку на додану вартість за січень   2024 року, не пізніше 29 лютого 2024 року.

         Рахунки для сплати податків і зборів розміщені на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

         Дякуємо за співпрацю! Разом до перемоги!

 

 

 

Головне управління ДПС у Полтавській області звертається до громадян, які здають власне або орендоване нерухоме майно в оренду та отримують дохід

Відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню, зокрема, підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі. При цьому, підлягають декларуванню доходи, отримані від надання в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 811 Цивільного кодексу України, договір найму житла укладається у письмовій формі.

Власник квартири - фізична особа, який здає нерухоме майно (нежитлову нерухомість, квартири, будинки, кімнати) в довгострокову або подобову оренду, має сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та 1,5 відсотки військового збору.

При цьому розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі нерухомого майна в оренду обчислюють на основі суми орендної плати, зазначеної в договорі.

Відповідно до ст. 170 Податкового Кодексу України, орендодавець – фізична особа сам обчислює і сплачує податок на доходи фізичних осіб щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за звітним кварталом, та подає до контролюючого органу  податкову декларацію про майновий стан і доходи до 01 травня року, наступного за звітним.

Власник житла зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП) та має вид діяльності згідно з КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна», включає такий дохід до складу оподатковуваного доходу та оподатковує відповідно до обраної системи оподаткування.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається фізичною особою до державної податкової інспекції за місцем реєстрації в один із таких способів:

  • особисто або уповноваженою на це особою;
  • поштою з повідомленням про вручення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет» за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/ .

          Рахунки для сплати податків розміщені на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС України за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Дізнатися реквізити та сплатити податки, збори можна скориставшись приватною частиною сервісу «Електронний кабінет» на сторінці «Стан розрахунків з бюджетом» після проходження користувачем електронної ідентифікації.

Також інформацію щодо заповнення реквізитів на сплату податків, зборів можна отримати в Центрах обслуговування платників Держаних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Полтавській області.

Для сплати податку на доходи фізичних осіб необхідно обрати рахунок відповідної територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування». Військовий збір сплачується за кодом класифікації доходів бюджету 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Нагадуємо, що під час сплати податків, зборів, інших платежів  реквізит «Призначення платежу» заповнюється відповідно до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.

Закликаємо всіх громадян, які отримують доходи від надання нерухомості в оренду, проявити громадянську свідомість, подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податки.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

Право платників податків на податкову знижку

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що за результатами 2023 року платники податків мають можливість реалізувати право на податкову знижку у разі:

  • понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Кодексу;

  • якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією;

  • отримання доходу у вигляді заробітної плати або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п. п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

  • якщо резидент має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент – фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

  • використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Декларація подається до                    31 грудня 2024 року (включно).

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Яким чином оподатковуються податком на доходи фізичних осіб доходи, отримані фізичною особою від іншої фізичної особи?

          Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
          Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних
осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відсотків.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи фізичній особі, яка отримала доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування протягом звітного року та при нотаріальному посвідчені договорів був сплачений ПДФО?

Відповідно до абзацу четвертого п. 179.2 ст. 179 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) обов’язок платника податку щодо подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. ІV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був  сплачений податок  на доходи  фізичних осіб відповідно до  розд. ІV ПКУ.

До уваги! Змінилась форма податкової декларації про

майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що з 1 січня 2024 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2023 році. 

У 2024 році податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі декларації:

  • особисто або уповноваженою особою;

  • поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (далі – поштою);

  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (далі – електронна форма).

Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою або в електронній формі. Подати декларацію в електронній формі можна скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.

У режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб, та відомостей про об'єкти нерухомого чи рухомого майна.

Використання цього електронного сервісу:

  • скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;

  • мінімізує помилки при заповненні декларації;

  • надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.

Шановні платники податків! Виконайте свій конституційний обов’язок перед державою – своєчасно задекларуйте свої доходи, отримані впродовж 2023 року!

 

Кампанія декларування доходів громадян – 2024 розпочалася

Відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  з 1 січня 2024 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2023 році.

У 2024 році діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкція щодо її заповнення. Оновлена редакція затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.

Декларація про майновий стан і доходи подається відповідно до ст. 179  Кодексу у такі строки:

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, – подають до 01 травня року, наступного за звітним;

громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання податкової декларації, – до 01 травня року, наступного за звітним;

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням. 

резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;

фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Шановні платники податків! Виконайте свій конституційний обов’язок перед державою – своєчасно задекларуйте свої доходи, отримані впродовж 2023 року!

 

В які терміни фізична особа подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) рік та сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань?

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
      
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 розд. IV ПКУ).

Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

Витрачайте свій час раціонально – користуйтеся електронною чергою для отримання адміністративних послуг


Козельщинська ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що внаслідок оновлення і модернізації програмно-апаратного комплексу Контакт-центру ДПС та з метою уникнення черг, запроваджено дистанційний запис для отримання послуг в Центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) – електронну чергу.

Створена система керування чергами та потоками в ЦОП сприятиме коректному розподілу осіб, які звертаються в ЦОП, та запобігатиме їх скупченню.
            Платники податків мають можливість звернутись до Контакт-центру ДПС за номером телефону 0-800-501-007, щоб здійснити попередній запис до ЦОП, обрати необхідну адміністративну послугу та визначити зручні дату і час візиту, не витрачаючи зайвого часу на очікування в черзі.
            Сервіс електронна черга створено для комфорту платників податків і вже позитивно оцінена ними.

Головне управління ДПС

                                                                             у Полтавській області

Суб’єкти господарювання при наданні послуг таксі повинні застосовувати РРО та/або ПРРО

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що законність здійснення діяльності з перевезення пасажирів, зокрема таксі, постійно аналізується податковою службою. Протидія нелегальному ринку надання оплатних послуг з перевезення пасажирів та приховування результатів діяльності в пріоритеті задач податкової служби.

        Наголошуємо, що здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів можливе лише за умови державної реєстрації суб’єктом господарювання із зазначенням відповідного виду діяльності та отримання відповідної ліцензії.

         Також слід зазначити, що лише за рахунок максимально ефективної кампанії       з припинення ведення господарської діяльності незареєстрованими суб’єктами господарювання може бути досягнуто значний економічний ефект, створено належні та рівні конкурентні умови для легального бізнесу та забезпечено належні надходження до бюджету.

         Окремо звертаємо увагу платників податків щодо необхідності дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), зокрема, суб’єкти господарювання при наданні послуг таксі повинні обов’язково застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні розрахунків в салоні автотранспортного засобу надавати споживачам послуг відповідні розрахункові документи.

 

                                                      Головне управління ДПС у Полтавській області 

 

Майже 10 тисяч програмних РРО зареєстрували суб’єкти господарювання Полтавщини у 2023 році

 

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області повідомляють, що з початку 2023 року представники бізнесу Полтавщини зареєстрували 9 682 програмних реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) та  3 935 класичних реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Всього ж у податковій службі області, станом на 1 січня 2024 року, зареєстровано 13 968 програмних реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) та 9 153 класичних реєстраторів розрахункових операцій (РРО). «Обираючи реєстратори розрахункових операцій у минулому році, суб’єкти господарювання Полтавщини віддали перевагу саме програмним РРО: кількість їх реєстрації втричі більша, ніж класичних реєстраторів розрахункових операцій», – повідомила представникам медіа в. о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алла Рябкова.

Фахівці управління податкових сервісів на постійній основі проводять інформаційно – роз’яснювальну роботу із платниками податків щодо порядку та особливостей реєстрації РРО/ПРРО. Звернутись до податківців з питань реєстрації РРО/ПРРО можна  за телефонами «гарячих ліній»: (0532)503535, +380667211994.

Нагадуємо, що з актуальними матеріалами щодо  застосування РРО та ПРРО, можна ознайомитись у банері «Програмні РРО». 

Крім того, відповіді на актуальні запитання, зокрема, інструкції щодо використання програмних та класичних РРО доступні за посиланням –  https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/zastosuvannya-rro-prro/.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

З 1 січня діють нові розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму

         Головне управління ДПС у Полтавській області інформує, що                            1 січня  2024 року набрав чинності Закон України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України  на  2024 рік» (далі – Закон).  

        Законом передбачено, що мінімальна заробітна плата (далі – МЗП)          з 1 січня становить 7100 грн, а з 1 квітня – 8000 гривень, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на весь                                            2024 рік3028 гривень. 

 

         Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ):

        Мінімальний страховий внесок з ЄВ у 2024 році становить:

- з 1 січня 2024 року він становить 1562 грн,

- з 1 квітня 2024 року – 1760 гривень.

        Максимальна база  нарахування ЄВмаксимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄВ:

 - з 1 січня 2024 року  106500 грн,

- з 1 квітня 2024 року – 120000 гривень.

 

        Єдиний податок:

        Ставки єдиного податку у 2024 році:  

- І група – 302,80 грн (10 % від прожиткового мінімуму);  

- ІІ група – 1420 грн, (20 % від мінімальної заробітної плати);  

- ІІІ група  ставки не зміняться в порівнянні з 2023 роком:  

3 % від доходів для платників ПДВ;  

5 % від доходів для неплатників ПДВ.  

         Граничні обсяги доходу для платників єдиного податку:

- І група (167 МЗП) 1 млн 185 тис 700 грн;

- ІІ група (834 МЗП) 5 млн 921 тис 400 грн;

- ІІІ група (1167 МЗП) 8 млн 285 тис 700 гривень.

 

         Податкова соціальна пільга:

         Розмір податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у 2024 році:

- 100% ПСП – 1514 грн (50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб   на 1 січня звітного року);

- 150% ПСП – 2271 грн;

- 200% ПCП – 3028 гривень.

        

 

        Граничний розмір доходу до якого застосовується ПСП 4240 гривень (прожитковий мінімум працездатної особи, діючий на 1 січня звітного року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень).

 

                                                  Головне управління ДПС у Полтавській області 

     

Щодо порядку проведення розрахунків у безготівковій формі

         Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону № 1591 «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

          Так, 1 січня 2024 року вступає в дію підпункт 2 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, що в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).

Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги):

з 1 січня 2024 року – наявність POS-терміналів стає обов'язковою у населених пунктах з чисельністю від 5 тисяч населення; 

з 1 січня 2025 року – POS-термінали знадобляться у населених пунктах з населенням менш ніж 5 тисяч жителів;

Примітка: запровадження обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

          Наголошуємо, що відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:

у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

            Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

 

                                                      Головне управління ДПС у Полтавській області 

 

 

 

 

До уваги платників! Зміна деяких рахунків для зарахування надходжень

 

Головне управління ДПС у Полтавській області доводить до відома платників податків, що з 01.01.2024 набирає чинності наказ Державної казначейської служби України від 25.12.2023 № 324 «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету» (далі – Наказ).

Відповідно до Наказу з 01.01.2024 змінюються рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету за наступними платежами:

  • ККДБ 19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення»;

  • ККДБ 14020800 «Транспортні засоби».

 

Відповідно до Наказу з 01.01.2024 запроваджується новий рахунок за ККДБ 21010500 «Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність».

 

Рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів розміщені на субсайтах вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/ .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Головне управління ДПС у Полтавській області: контроль за торгівельною діяльністю через мережу Інтернет продовжується

Фахівцями податкової служби Полтавщини розглянуто чергове звернення громадянина відповідно до вимог Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

За результатами розгляду та доперевірочного аналізу було з’ясовано, що суб’єкт господарювання здійснює реалізацію елітних смартфонів, аксесуарів до них,